Боратинська сільська рада

об’єднана громада Луцького району Волинської області

Від Баєва до Антакртиди: мандрівник Віктор-Микола Гаврилюк об’їхав півсвіту

28.01.2020

Віктор Микола Гаврилюк 30

Подорожувати із доларом у кишені.  «Божевілля», – скажете ви? «Вмію, можу, практикую», – відповість наш співрозмовник Віктор-Микола Гаврилюк з Баєва. У свої 24 роки хлопець відвідав 26 країн на 3 континентах, подолав літаками, автівками, кораблями, яхтами та власними ногами десятки тисяч кілометрів. Про те, де спостерігав найкрасивіше сонячне затемнення, як мріє повторити шлях відомого мореплавця, а також де хоче жити Віктор-Микола розповідає у нашому інтерв’ю.

Вікторе, з чого розпочалося твоє захоплення подорожами? Чи пам’ятаєш якою була твоя перша мандрівка?

Все почалося з того моменту, коли у 10 років я вступив до такої організації як «Пласт» («Пласт» – українська скаутська організація). Тоді я усвідомив, що настав час перетворювати свою дитячу мрію у реальність і тут понеслося…

Добре пам’ятаю свою першу самостійну подорож автостопом у Карпати. Вона була не дуже довгою, але то був безцінний досвід! Потім я мав ще кілька мандрівок до Молдови та Білорусі, об’їздив майже всю Україну, не був лише у Полтавській та Кропивницькій областях. Мої найбільш тривалі мандрівки – подорож навколо Балтійського моря (Польща, Німеччина, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Естонія, Литва, Латвія, Білорусь) та остання подорож, в якій я об’їхав чи не всю Південну Америку (Бразилія, Парагвай, Аргентина, Чилі, Перу) та дістався до Антарктиди.

Розкажи про найбільш цікаві моменти подорожей. Що найбільше вразило?

Мандруючи впродовж тривалого часу, я мав нагоду порівнювати країни та континенти, спостерігати, як змінюються краєвиди та люди. Якщо говорити про якісь конкретні локації, то найбільше вразила Антарктида. Без сумніву, це найкрутіше, що я бачив у своєму житті! Неймовірні емоції викликало древнє місто Мачу-Пікчу, каскад з 257 водоспадів Cataratas do Iguaçu на кордоні  Аргентини та Бразилії, льодовик Поріто-Морено, гори Торрес-дель-Пайне у Чилі, острів Вогняна Земля, фіорди Норвегії. Окрім цього, мені випав шанс спостерігати унікальні природні явища – полярне сяйво у Швеції та 100-відсоткове сонячне затемнення у Чилі. Це ті відчуття та емоції, які неможливо описати словами.

Якщо говорити про побут та людей, то чогось незвичайного або нетипового я не зустрів. Люди скрізь однакові і проблеми та переживання у них теж схожі. Однак, усе відносно і в кожного своя система координат. До прикладу, якщо ми думаємо, що у нас, в Україні погані дороги, то десь їх немає взагалі і люди радіють кожному клаптику асфальту.

Нещодавно зустріла в одного тревел-блогера таку фразу: «Коли ти їдеш до Франції лише для того, щоб залізти на Ейфелеву вежу, або летиш до Єгипту заради селфі на фоні пірамід, десь у світі плаче один досвідчений мандрівник». На твою думку, як краще пізнати країну, відчути її колорит обрати звичний туристичний маршрут чи подорож маловідомими місцями?

Однозначно, якби я був у Парижі, то сходив би до Ейфелевої вежі або відвідав піраміди, будучи у Єгипті. Однак, подорож не має обмежуватися лише стандартним туристичним маршрутом або, тим паче, відпочинком у готелі. Аби по-справжньому відчути атмосферу міста слід відвідати усі визначні місця, а також прогулятися маловідомими вуличками, поспілкуватися з місцевими. Усе має бути в комплексі. Саме так можна побачити справжнє життя міста і відчути чим воно «дихає».

Чи був такий момент, коли впродовж твоїх тривалих та складних мандрівок ти казав собі: «Стоп, досить»?

Так, звісно, були якісь паузи або певні моменти вигорання. Це цілком нормально і відбувається не від втоми, а радше від одноманітності. Якщо подорож доволі тривала – рано чи пізно настає момент, коли вона стає рутиною. Тоді потрібне якесь перезавантаження.

Також складно подорожувати, коли в Україні відбуваються якісь тривожні події. Ти думаєш «Я маю щось вдіяти, я маю бути там…».

Кажуть, що після подорожей люди ніколи не повертаються такими як були. Ти відчуваєш у собі якісь зміни?

Ні, мої життєві погляди або цінності зовсім не змінилися. До того ж, подорожуючи, у мене не було якоїсь надважливої мети – відшукати сенс життя або знайти себе. Я просто подорожував і насолоджувався, ділився власним досвідом з іншими. Це трапилося і я за це вдячний.

Вікторе, ти багато подорожуєш, але завжди повертаєшся додому. Чи є на Землі таке місце, де б ти хотів залишитись?

Хочу жити лише в Україні. Але, якщо поміркувати, де ще, окрім України, я міг би жити… Напевно, це Буенос-Айрес. Місто доволі цікаве та різноманітне, там проживає третина усього населення Аргентини, а це, на хвилинку, 20 млн людей! Різні райони Буенос-Айреса – наче різні міста. Там сучасні хмарочоси органічно поєднуються із будинками у неоколоніальному стилі, і це просто вражає. 

Українці мало подорожують. Напевно, ментально склалося так, що наші люди звикли інвестувати у матеріальні речі, такі як ремонт будинку, одяг, їжа. Як думаєш, чи можна це змінити?

Слід розуміти, що ми – пострадянське суспільство. Наші батьки народилися і жили у тоталітарній країні, подекуди навіть не могли виїхати за межі своєї області. Для того, щоб українці стали мандрівною нацією – має відбутися зміна поколінь, усе має бути поступово.

Хоча Україна – це вже давно європейська держава, а не шмат совка. Сучасні тенденції – доволі позитивні, до прикладу, за кількістю автостоперів наша країна посідає одне з перших місць у Європі. Сьогодні у нас є все для комфортних мандрівок – лоукости (дешеві авіаквитки), безвіз та купа тревел-блогерів, які на власному прикладі демонструють, що можна подорожувати легко та бюджетно.

Що порадиш мандрівникам-початківцям?

Моя головна порада – піднятися з дивана і почати щось робити. Той, хто має бажання – шукає можливості і головне знаходить їх! Звісно, не радитиму для початківців вирушати у тривалу мандрівку, все має відбуватися поступово. Для початку дуже важливо обрати тип подорожі, який підходить саме тобі.

Які речі мають бути в наплічнику туриста, який планує тривалу подорож?

Найперше це зручний рюкзак і хороше взуття, а також телефон – куди ж без нього. Загалом це найнеобхідніше. Щодо коштів – то не існує мінімальної суми або ліміту грошей, із якими можна вирушати у мандрівку. Це особисто моя думка, хоча все залежить від зони комфорту. Для мандрівників, які планують ночівлю на природі рекомендую захопити спальник та каремат.

Куди буде твоя наступна подорож?

Дуже хочу побувати в Азії, можливо, це буде Індія. Також мене вабить арабський світ. Хочу на власні очі побачити виверження вулкану, відвідати Австралію, Нову Зеландію, у планах також Японія, Аляска, Каліфорнія, Ісландія. Мрію дістатися до Кейптауну і зробити це, як свого часу відомий мореплавець Васко да Гама – морським шляхом, обійшовши усю Африку. Не можу сказати, коли відбудеться наступна мандрівка, адже життя занадто непередбачуване. Але знаю напевне, що нова подорож не змусить довго чекати.

Ольга Цуз

Фото з архіву Віктора-Миколи Гаврилюка

Covid 19
графік руху
графік прийому лікарів
КП Боратин
ютуб
приєднуйтесь до нас фейсбук

АРХІВ НОВИН