Боратинська сільська рада

об’єднана громада Луцького району Волинської області

Назар Лавренчук: «Щоб створити армію – необов’язково бути полководцем»

24.03.2020

Його армії позаздрив би сам Наполеон. Піхота, вершники, війська супротивників і союзників – англійці, французи, австрійці, росіяни… Озброєні солдати в колоритних мундирах розповідають історію 18-19 століття. Щоправда, славетне військо виготовлене із пластиліну та поміщається на звичайному столі.

Назар Лавренчук 3

Власник колекції – одинадцятирічний Назар Лавренчук з Боратина. Вже близько 5 років хлопчик працює у жанрі військово-історичної мініатюри. Сьогодні армія Назара налічує сотні крихітних солдат. Роботи юного майстра є точними копіями воїнів різних історичних епох, які вражають своєю деталізацією.

Школяр розповідає, що таке незвичне хобі у його житті з’явилося завдяки татові: «В мого тата є колекція мініатюрних олов’яних солдатиків. Раніше він дуже часто їх купував, а з ними й журнали на військово-історичну тематику. Мене дуже зацікавили історичні реконструкції відомих битв, яскраві військові мундири, так і з’явилася мрія – зробити свою казково-історичну армію. Створювати крихітних воїнів із олова для мене було занадто складно, та й дороговартісно, тому я почав ліпити міні-армії із пластиліну».

Задля справедливості варто додати, що слово «ліпити» не повністю відображає сенс цього процесу. Перед тим як виготовляти фігурку, Назар проводить справжнє наукове дослідження: читає літературу про ту чи іншу історичну епоху, ретельно вивчає військове обмундирування. За кілька років такого хобі хлопець став справжнім знавцем військової справи і сьогодні навіть за вбранням з легкістю ідентифікує французьких, російських, англійських, австрійських, польських чи баварських солдатів, незалежно від того які роди військ вони представляють.

Сам процес створення мініатюрних фігурок теж не з легких: «Кожного солдатика я збираю з десятка дрібних деталей, а потім з’єдную їх між собою. Спочатку виліплюю тулуб, а потім найдрібніші деталі – гудзики, кишені і навіть зіниці очей, – пояснює Назар. – Над створенням однієї фігурки можу працювати від кількох годин до кількох днів, усе залежить від складності та деталізації об’єкта. Ліпити солдатиків у мене виходить досить швидко, зараз я працюю над тим, щоб вони були максимально схожими на людей. За натурою я перфекціоніст, тому хочу, щоб мої витвори були реалістичними, наділеними справжніми людськими рисами та емоціями».

Нещодавно юний майстер поповнив свою армію ще й технікою. У колекції Назара з’явилися військові кораблі і танки. До слова, ідея ліпити кораблики виникла цілком випадково – під час Фестивалю Боратинської громади. Саме там хлопець познайомився із промінчанином Володимиром Ящуком, який виготовляє мініатюрні моделі вітрильників у скляних пляшках. Оригінальне ремесло дуже захопило Назара Лавренчука, тож він і сам спробував створювати крихітні кораблі – із пластиліну, звісно.

Найближчим часом майстер планує розширювати історичні межі і тематику своїх робіт: «Раніше я робив переважно солдатів наполеонівських війн, бо вони найбільш цікаві з позиції військового обмундирування. Був період, коли ліпив солдатів часів Другої світової, але вони мені подобаються менше – простіша форма і озброєння. Вже кілька років мене цікавить період козацтва. Зараз збираю матеріали про їх одяг і зброю. Цікаво також попрацювати над створенням воїнів УПА та середньовічних лицарів. А якщо говорити про експерименти та сучасні тренди, то можна спробувати робити із пластиліну героїв комп’ютерних ігор. Думаю, це теж буде дуже захоплююче».

Назар Лавренчук 6Загалом соцмережі, комп’ютерні ігри та інші типові розваги для підлітків – усе це не про Назара. Наш співрозмовник – надзвичайно допитливий та активний юнак, окрім творчого хобі та вивчення історії, школяр займається футболом, відвідує гурток туризму. Незважаючи на такі різні захоплення, хлопець майже визначився із майбутньою професією: «Мені подобається створювати щось власними руками, тому буду продовжувати цю справу, можливо, навіть стану скульптором. Також мене вабить історія, хотів би спробувати себе і у цьому. Не знаю як складеться, але точно впевнений, що творчість завжди буде важливою частинкою мого життя».

Ольга Цуз

Covid 19
графік руху
графік прийому лікарів
КП Боратин
ютуб
приєднуйтесь до нас фейсбук

АРХІВ НОВИН